Удобрюємо кісточкові — вишню, сливу і черешню

Основні елементи живлення, яких найчастіше не вистачає рослині,— азот, фосфор, калій, а іноді і кальцій (вапно). Ці елементи потрібні йому в певних співвідношеннях, нестача одного не може бути замінений надлишком іншого. В ґрунт необхідно вносити в першу чергу добрива, що містять той елемент, у якому рослина найбільше потребує.

Найкраще добриво для вишні, сливи, черешні та інших кісточкових дерев — перепрілий гній. Він містить всі необхідні рослинам поживні елементи. У дорослих насадженнях його слід вносити хоча б через 2-3 роки на всю площу з розрахунку 40-60 т/га восени або рано навесні під оранку або перекопування.

У молодих посадках його можна вносити тільки в пристовбурні кола або рядові смуги по 4-6 кг на 1 м2. Гній слід брати не свіжий, а перепрілий. При внесення свіжого гною поживне його дія починає позначатися лише з другої половини літа, коли він досить розкладеться в ґрунті. Особливо повільно розкладається коров’ячий гній у важких глинистих грунтах. При використанні свіжого гною в ґрунті в 1-ю половину літа навіть зменшується кількість потрібного рослинам азоту. В цьому випадку спостерігаються слабкий ріст і пожовтіння листя в першій половині літа, а також посилений ріст і пізніше його закінчення в кінці літа, що часто призводить до обмерзання дерев.

На важких глинистих грунтах краще вносити швидко розкладається кінський гній. На піщаних ж хороші результати дають також коров’ячий і свинячий — термін їх дії тут буде більш тривалим. Взагалі на цих землях краще давати менше гною (20-30 т/га), але щорічно.

Крім органічних добрив для вишні, сливи й інших кісточкових дерев необхідно також вносити мінеральні добрива. Останні, особливо азотисті, починають діяти незабаром після їхнього закладення в грунт рано навесні, в той час як поживні речовини органічних добрив стають доступними коріння лише на початку—середині літа, після розкладання їх у грунті.

Органічні добрива зазвичай бідні фосфором і калієм, яких потрібно кісточковим у величезній кількості, особливо з початком плодоношення. Тому мінеральні добрива доповнюють органічні, їх спільне застосування дає найкращі результати.

У перші 2-3 роки після посадки вишня і слива більше відчувають брак в азотистом харчуванні. Тому рано навесні під перекопування вносять аміачну селітру або сірчанокислий амоній з розрахунку 20-25 г на 1 м2 першого або 60 г другого. Якщо внесений гній, кількість їх можна зменшити вдвічі.

Аміачну селітру, особливо на піщаних грунтах, краще давати по частинах (в 2-3 прийоми): перший раз внести половинну дозу при весняній перекопуванні, як можна раніше; другий — незабаром після цвітіння і третій — через 2-3 тижні після другого. З 3-4-х річного віку дерева йому крім азотистих потрібно давати також фосфорні і калійні добрива: вони важко розчиняються і вносити їх треба при осінній перекопуванні. Суперфосфат дають з розрахунку 70-80 г на 1 м2, 40% калійну сіль — 30-45 г на 1 м2 удобряемой площі.

Особливо багата фосфором і калієм зола гречки (лушпиння), потім соломи хлібів і деревна зола листяних порід, біднішими зола хвойних. У середньому золи потрібно дати до 300-400 г на 1 м2 удобряемой площі. Добре зберігається зола (не вимита дощами) має перевагу перед фосфорнокалийными промисловими добривами, так як містить багато вапна, яка необхідна вишні, сливи, черешні та інших кісточковим породам в період плодоношення.

Залишити коментар