Зустріти на ділянці важкий глинистий грунт далеко не рідкість. Із зміною її структури прекрасно справляється редька олійна – сидерат вищого класу. Вона швидко росте і добре розвиває надземну частину з кореневою системою. Не вимагає особливого догляду і росте на будь-якому грунті. Призводить до тривалого оздоровленню грунту, 3-5 років. За сезон проводять 2-3 покосу, без висмикування корінців. Висота рослини 1,5-2 м. Регулярне вирощування редьки олійної в винограднику добре стимулює розвиток виноградної лози, що позначається на врожайності.
Редька олійна має потужну стрижневу кореневу систему, яка здатна збагатити і розпушити не тільки поверхневий шар ґрунту, але і більш глибокі шари, тим самим виштовхуючи бур’яни і пирій. Поліпшується водо — і повітропроникність в грунті, при відмінній морозостійкості, не дає ґрунті надто глибоко промерзнути, затримуючи при цьому сніг. За рахунок вмісту ефірних олій, допомагає в боротьбі з грибковими захворюваннями в ґрунті (парша) і добре справляється з кілою капусти, знищує комах-шкідників, пригнічує нематоду і відлякує дротяників. Редьку олійну можна використовувати в якості корму, так як в ній міститься протеїн. Володіє медоносним властивістю, залучаючи бджіл навіть у прохолодну пору.
Редька олійна має дуже густе листя, які під своєю вагою часто вилягає. Цвіте жовтими, білими квітками, після чого утворюються стручки, в яких дозрівають насіння. До дозрівання насіння триває 80-90 днів. Сіють редьку олійну як сидерат з квітня по вересень, під озимі, але чим пізніше посів, тим гірше результат, менше зеленого добрива отримає грунт, так як надземна маса не встигне вирости, тому кращим строком сівби редьки олійної є все ж весна. Заглиблюють насіння на 2-4 см, зберігаючи відстань між рядами 15-30 див. Сіяти можна і розсипом. Через 5-7 днів з’являються сходи, і починається активний ріст надземної частини. Перший покіс проводять до цвітіння, орієнтовно через 30 днів після посіву. Скошують 2-3 рази, подрібнюючи лопатою і заорюючи у верхній шар ґрунту, восени залишають на грядках в якості мульчі. Зелене добриво розкладається і збагачує грунт органічними і мінеральними речовинами, а також зменшує вміст у грунті нітратів.
Перекопувати ділянку, де росла редька олійна не можна, інакше її вирощування втратить всякий сенс, структура ґрунту просто зруйнується. Для того щоб скошена зелена частина сидерата швидше почала розкладатися і підвищився рівень засвоюваності, використовують ЕМ-препарати («Байкал», «Сяйво»).
Редька олійна – однорічна рослина, яка росте практично на будь-якому грунті і в будь-яких кліматичних умовах, будь-то засуха, холод або незначний застій води. Цей сидерат не садять перед посівом редиски, капусти та інших видів хрестоцвітих.
Якщо редьку сіяли в більш пізні терміни, то покосити надземну частину необхідно відразу на початку цвітіння. А якщо наближаються перші заморозки, а цвітіння ще не настав, то сидерат краще взагалі не чіпати, буде затримувати сніг на ґрунті. Навесні рослина сама по собі стане швидко розкладатися, насичуючи грунт корисними речовинами.
Редька вологолюбна рослина, здатне перенести незначні морози (до -3°С). Як сидерата відмінно проявили себе такі сорти як: «Либідь», «Веселка», «Тамбовчанка».