З ранніх сортів можна виділити городчатую, дубравколистную, японську, попільну, аргута; а з познецветущих – верболистна, Дугласа, Бумальда та інші. Чудово виглядає в одиночній посадці високорослі спіреї (Вангутта, ніпонська, аргута). Для живоплоту підходить спірея Тунберга, Дугласа, верболистна. З низькорослих для створення бордюрів можна виділити Літл принцес, Альпіна. Для створення грунтопокривного килима використовують карликові сорти (японська, Голдмаунд, Меджік Карпет). З хвойними рослинами (туя, кипарисовик, ялівець) відмінно поєднується спірея Фробелли.
Місце і грунт
Спірея віддає перевагу родючому, незаболоченную грунт на сонячному ділянці або в легкій півтіні, pH 6,0-7,0. Винятком є сорт «повстяна», яка відмінно себе почуває на перезволожених грунті, Вангутта – на вапняному грунті, Дугласа і всі сорти змінюють забарвлення листя – на кислому і среднекислой.
Посадка
Ранньоквітучі спіреї висаджують восени, до закінчення листопаду, позднецветущие – навесні, до розпускання листя. Північним районам краще вибрати весняну посадку.
Саджанці з відкритою кореневою системою оглядають, при необхідності вкорочують розрослися корінці і пересушені гілки на 1/3, роблячи зрізи рівними. Саджанці з закритою кореневою системою, після вилучення з контейнера добре поливають водою.
Для посадки спіреї бажано вибрати похмуру і навіть дощову погоду. Викопайте посадочні ями діаметром трохи більше земляного кома глибиною 40-50 см, дайте відстоятися 3-4 дні. Для створення живоплоту відстань між кущами потрібно зробити 50-70 см, для групових композицій – до 1 м. На дно покладіть дренаж з битої цегли шаром 15-20 см, наповнити до половини поживною сумішшю з торфу, піску й дернової землі з розрахунку 1:1:2. Корінці рослин добре розправити, засипати землею, не заглиблюючи кореневу шийку і щільно притоптати навколо, щоб корінці якомога щільніше були зчеплені з землею. Полити і замульчувати торфом шаром 7 див.
Догляд
Полив – важливий момент у догляді за кожною рослиною, але тільки не у випадку з нашою принцесою, більшість сортів посухостійкі, тому поливати у посуху досить по 2 відра на кущ.
Для підгодівлі використовують гнойовий розчин або настій курячого посліду, яким удобрюють чагарник двічі за сезон, додаючи на відро добрива 10 г суперфосфату.
У перші кілька років після посадки вкривайте кущі лапником шаром 10-15 см, пришпилив гілки до землі. Дорослим рослинам зимове укриття необов’язково, але як показала практика багатьох квітникарів, після сніжної укриття гілок чагарник дає більш пишне цвітіння.
Щоб взимку спірея не втрачала своєї декоративності, після цвітіння проводять санітарну обрізку формуючи бажану форму крони: для позднецветущих – ранньою весною, для ранньоквітучих – відразу після цвітіння, видаляючи таким чином не тільки зростаючі гілки, але і слабкі, пошкоджені. Без обрізки кущ спіреї стає безформним, втрачає декоративність і скорочує свій життєвий століття.
Відео про техніку і користь обрізки спіреї:
Через певний час дорослий кущ потребує омолодження. Визначити це можна буде за здрібніння суцвіть і підсихання гілок. Омолодження полягає в «обрізку рослини на пень», тобто обрізати всю наземну частину, залишивши по 3-4 бруньки.
Для розмноження спіреї зручним і простим способом є живцювання з збереженням всіх сортових особливостей.
У період цвітіння спирею може атакувати попелиця і павутинний кліщ, від якого на листках з’являється павутина, починається передчасне пожовтіння і як результат обпадання листя. На суцвіттях дрібні отвори. Листовий мінер також для рослин небезпечний. Боротися з шкідниками допоможуть різні препарати: карбофос, Актеллик, Децис.