Відомо, що пізньої осені діяльність коріння ще дуже активна, так що азот, поглощаемый ними, може використовуватися на синтез амінокислот і білкових речовин.
Однак таке завчасне внесення азотних добрив в районах, де часті фени, може несприятливо вплинути, так як тут теплі періоди в зимові місяці (січень, лютий) сприяють передчасному початку вегетації дерев. Проявляється це негативне дію насправді, варто було б ще перевірити. Однак, безумовно, велика небезпека полягає в тому, що восени в дуже дощові місяці, насамперед на легких грунтах, велика частина внесеного азоту вимивається і може потрапляти у ґрунтові води. Тому при внесенні добрив потрібно рахуватися з конкретними місцевими грунтовими і кліматичними умовами. Однак, як правило, у всіх насадженнях, де практикується мульчування, вплив азоту буде вірно направлено (при завчасному внесення) на плодові дерева, при цьому не буде сприяти надмірному зростанню трав.
При внесенні азотних добрив можна користуватися наступними орієнтирами (але не при замерзлому ґрунті):
| Початок грудня | Кінець лютого — початок березня | |
| Легені | 0,33 | 0,66 |
| Середні | 0,5 | 0,5 |
| Важкі | 0,66 | 0,33 |
Щодо внесення азотних добрив безпосередньо перед цвітінням або відразу ж після нього є суперечливі аргументи. Нерідко після цвітіння виникає потреба в азоті, тому обприскування листя розчином сечовини буває корисним і забезпечує, крім того, достатню диференціацію квіткових нирок. Однак у районах з великою кількістю опадів таке обприскування може стимулювати надмірний ріст пагонів і перешкодити визріванню їх. Тому дерева виявляються менш морозостійкі. Посилений ріст може, крім того, в деяких випадках гальмувати і без того недостатню диференціацію квіткових нирок або повністю придушити її.
Вплив азоту при його недоліку проявляється в слабкому зростанні, блідою забарвлення листя і зменшення їх розмірів. Плоди зазвичай бувають дрібними, з твердою м’якоттю, але з хорошою забарвленням і лежкістю, якщо вплив азоту надто в мізерній кількості. При цьому потрібно вважатися з імовірною періодичністю плодоношення.
Вплив азоту при надмірному його кількості призводить до посиленого проти середнього росту пагонів і відображений в темно-зеленою забарвленням листя, які восени лише пізно або зовсім не змінюють забарвлення. Опадають вони також пізніше звичайного.
Одностороннє надмірне удобрення азотом погіршує лежкість плодів, які виходять пухкими, менш ароматними і з низькими смаковими якостями. Плоди піддаються великим навантаженням, особливо при сучасних методах зберігання в газонепроникних камерах зі зниженою температурою. Надлишкові і насамперед пізно вносяться дози азоту привертають плоди, що зберігаються в таких умовах, до загнивання і посиніння. Особливо схильні до такої псування сорти ‘Глоккенапфель’, ‘Голден Делішес’ і ‘Майгольд’. Вплив азоту при надлишку призводить до зниження відсотків плодів з великою часткою червоної покривного забарвлення, і це не тільки внаслідок більшого затінення пишно розвивається листя, а тому що відбувається пряме придушення азотом утворення червоних барвників.
Згідно з результатами різних досліджень, високі дози азоту впливають на збільшення вмісту води в плодах і розміри їх клітин. Стінки клітин менш міцні і, крім того, містять надто мало кальцію. Досвідченим шляхом вдалося з’ясувати, що плоди з дерев, що ростуть в умовах постійного залуження, зберігалися довше плодів з дерев, що ростуть в насадженнях, де грунт позбавлена рослинності.
В районах з великою кількістю опадів наземний трав’янистий покрив утворює велику масу. Коли її скошують і залишають на місці в якості мульчі, то при її перегнивании звільняються багато поживні речовини і посилюється діяльність ґрунтових організмів. Тривале надходження азоту протягом вегетаційного періоду впливає на продовження росту пагонів і уповільнює розкладання хлорофілу в м’якоті плодів. Такі плоди з зеленуватою м’якоттю, зібрані в передбачений термін, не мають типовий для сорту смаком. Оскільки в практиці в подібних випадках збирання врожаю переносять на більш пізній термін, плоди на зберігання закладають вже перезрілим, і як наслідок у них потім починають передчасно з’являтися ознаки старіння, такі, наприклад, як побуріння, загнивання м’якоті. Тому в насадженнях, де грунт мульчують або залужают, потрібно враховувати можливість додаткового надходження поживних речовин у ґрунт і відповідно змінювати дози добрив.
Результати великих дослідів Штолля спростували думку, за якою внесення великих доз добрив, але з оптимальним співвідношенням N : Р : К не знижує лежкості плодів. Плоди з насаджень з нібито правильним, але вкрай інтенсивним добривом часто бувають схильні до фізіологічних захворювань. У них, крім того, значно раніше з’являються ознаки старіння і швидко втрачаються смакові якості. М’якоть плодів зазвичай занадто м’яка і рихла. Такі плоди чутливі до тиску і при транспортуванні більше пошкоджуються.
Результати багаторічних досліджень підтверджують неодноразово наведені спостереження про сприятливий вплив обмеження азотного живлення. Можливий тимчасовий недолік азоту можна усунути шляхом обприскування дерев до кінця червня розчинами сечовини без негативних наслідків для лежкості плодів. Пізніше обприскування, згідно Штоллю, часто призводить до погіршення лежкості.
Обприскування 0,8%-вим (для сорту ‘Кокс Оранж’— 0,5%-вим) розчином сечовини в більшості випадків буває достатнім, якщо обробку повторити через 14 днів; в крайніх випадках проводять 3-4 обробки. Перша обробка проводиться через тиждень після кінця цвітіння, а остання — не пізніше кінця червня. Плодоносні насадження обробляють тільки, якщо встановлено явний недолік азоту. Молоді посадки до трирічного віку зазвичай потребують обробки.
Рівень забезпечення азотом контролюють шляхом спостережень. Висновки завжди слід робити на основі більшого числа показників. Дані, отримані шляхом аналізу листя, плодів і зразків грунту, поки ще недостатні для безпомилкового судження.
Ніколи не слід практику застосування добрив, виправдала себе в якомусь районі застосовувати в інших районах без попередньої перевірки.
Показники, що характеризують рівень забезпеченості яблунь азотом (дійсні в значній мірі і для інших плодових порід)
* Такі ознаки можуть з’являтися також при занадто великому навантаженні врожаєм, нестачі світла, занадто слабкою плодової деревини, при пошкодженні листя червоним плодовим кліщем і т. д.
** Вказані орієнтовні дози повинні бути зменшені або збільшені в залежності від розміру врожаю.
| Об’єкт спостереження | Відносний недолік азоту | Достатнє забезпечення азотом | Відносний надлишок азоту | ||
|
Стан дерева |
|||||
| Ріст пагонів | Занадто слабкий | Помірний | Дуже сильний | ||
| Ступінь одревесненія пагонів | Дуже сильна | Хороша | Дуже слабке одеревіння, часто надмірна кількість іванових пагонів, підвищена сприйнятливість до раку | ||
| Забарвлення листя у другій половині літа | Світло-зелена | Зелена | Темно-зелена до чорно-зеленої | ||
| Опадання листя після збирання врожаю | Передчасне | Перед настанням зими | Дуже пізніше | ||
| Цвітіння | Рясне, частіше періодичне | Нормальне | Іноді недостатнє | ||
|
Стан плодів при збиранні врожаю |
|||||
| Основна забарвлення шкірки плоду | Дуже раннє освітлення | Освітлення в належні терміни | Пізніше освітлення* | ||
| Покривна червона забарвлення шкірки плоду | З’являється відразу, дуже інтенсивна карміново — червоний | Нормальний почервоніння | Запізнюється або занадто слабка*, з коричневим або блакитнуватим відтінком | ||
| Зникнення зелених фарбувальних речовин з м’якоті плоду | Передчасне | Нормальне | Пізніше або недостатньо повне* | ||
| Розмір плодів | Менше середнього | Достатній | При малому навантаженні великі до дуже великих, при великій скоріше менше середнього | ||
|
Якість плодів |
|||||
| Структура і щільність м’якоті плоду | Тверда, з дуже дрібними клітинами | Нормальна | Клітини великі, м’якоть губчаста, занадто м’яка | ||
| Транспортабельність | Дуже хороша | Нормальна | Погана, плоди чутливі до тиску і ударів | ||
| Схильність до ураження грибними і бактеріальними хворобами в період зберігання | Незначна | Нормальна | Вище середньої | ||
| Смак плодів | При крайньому недоліку азоту плоди погані | Нормальний* | Плоди погані, часто з присмаком зелених | ||
| Зразкові дози азоту (N)** | До 200 кг/га | Приблизно 50-100 кг/га | Азоту не потрібно | ||