Як відомо рослина починає давати ягоди на другий рік, кожної осені видаляють ті пагони, які відплодоносили в поточному році, навесні обрізають або повністю видаляють ушкоджені морозом або хворі. У червні проводять пинцировку верхівок пагонів довжиною 1 метр. В цей же час проводять і нормування кущів, залишаючи 5-6 стебел.
Формування ожини на шпалері
На шпалері рослинам вистачає сонця, тепла і кисню.
Спосіб 1. Дуже зручно обрізати ожину на шпалері, формуючи віялоподібний кущ. Ожину бажано підв’язувати, т. к. під великою вагою ягід пагони прогинаються. Встановлюють шпалеру з півночі на південь, забивши 2 труби на відстані 2,5 м і натягнувши між ними 3-4 смуги дроту через кожні 40 див. Пагони першого року життя по шпалері зав’язати шпагатом, направивши їх в одну сторону. У наступному році з цих гілочок ви будете збирати ягоди, а в новому сезоні молоді пагони направляйте знову по шпалері, але вже в іншу сторону. Коли ви зберете врожай обріжте їх до рівня землі. В наступному році ви будете збирати врожай з іншого боку шпалери, а знову зростаючі пагони знову направте в протилежну сторону, не забувши обрізавши пагони, гілки. Таким чином урожай ожини у вас буде то праворуч, то ліворуч. Дуже зручно і обрізати ожину і збирати ягоди.
Спосіб 2. Ще можна ожину формувати по-іншому. У перший рік після посадки пагони направляють по шпалері в різні боки, залишаючи середину голою. В наступному році молоді пагони направляєте по центру, а з бічних збираєте врожай і восени обрізаєте на рівні землі. В наступному році урожай буде по центру, а молоді гілки направляєте в протилежні сторони. Після збору ожини не забудьте серединні обрізати пагони.
Розмноження ожини
Прямостоячі сорти ожини розмножують кореневими нащадками, а сланкі – горизонтальними або верхівковими відводками. Спосіб зеленого живцювання використовують, коли розмноження потрібно провести терміново при малій кількості маточних кущів. Безколючкові сорти ожини не розмножують кореневими живцями, інакше у молодих пагонів з’являються шипи.
Розмноження кореневими нащадками: виберіть самий потужний кущ ожини прямостоячого сорту і восени, коли нащадки дадуть свої коріння викопайте з грудкою землі.
Верхівковими відведеннями розмножують навесні. Для цього на верхівках пагонів (30-35 см довжини) роблять кільцеві неглибокі надрізи по деревині (під кожною ниркою), пригинають до землі, укладають в лунку-траншею глибиною 4-5 см, пришпилюють і засипають землею. Слідкуйте за вологістю ґрунту та її кількістю в межах вкорінення відводків, при необхідності досипайте грунт. Восени, перед морозами вкрити торфом або тирсою. Навесні, укорінені відводки відокремлюють від материнського куща і висаджують на постійне місце.
Зеленими живцями розмножують ожину, коли з’являються молоді пагони з 2-3 листочками. Живці зрізають на 3-4 см нижче рівня ґрунту, пересідають в парник під плівкове укриття і восени наступного року відправляють на постійне місце. За цей час вам потрібно підготувати ділянку для посадки ожини. В парнику підтримувати високий рівень вологості.
Вегетативний спосіб розмноження ожини: в серпні-вересні викопати кущ ожини, корінець розрізати на частини так, щоб кожна була довжиною 10-15 см і товщиною 0,5 див. Посадити, укрити на зиму. Якщо немає можливості відразу посадити, то живці укласти в канавки глибиною 10 см, присипати землею, полити і трохи ущільнити.
Насіннєвий спосіб розмноження ожини не втрачає сортових особливостей, але відсоток схожості невеликий, тому для підвищення цього відсотка використовують метод скарифікації (механічне пошкодження твердої оболонки насіння). Сіють насіння у вологий річковий пісок на глибину 5-7 див При появі 2-3 листочків проводять пікірування в окремі горщики або висаджують відразу на постійне місце, вкриваючи посадки на зиму. Плодоношення у цьому разі настає лише на 3-4 рік.