Як виникла і з чого складається ґрунт?
Можливо, земля вашого саду насипна, а може, вирощувалась на протязі багатьох поколінь. Однак насправді вона має набагато давнішу історію. Гірська порода, з якої земля колись виникла шляхом вивітрювання, верстви піску і глини, нанесені вітром, водою або льодовиками, біологічний вплив дрібних тварин, мікроорганізмів і коренів рослин — все це протягом великих періодів часу перетворило грунт саме в те, чим вона є зараз, і впливає на її властивості та структуру і сьогодні. Склад грунту: в основному з мінеральних і відмерлих органічних речовин, мікроорганізмів, а також води і повітря, що заповнюють собою безліч її дрібних пір.
Мінеральні складові ґрунту, крім каменів, присутні у вигляді крихітних зерен. В залежності від величини зерен грунт підрозділяють на:
• пісок: великі зерна (2,0-0,06 мм в діаметрі);
• найтонший пісок: зерна середнього розміру (0,06 — 0,002 мм в діаметрі);
• глина: дуже дрібні зерна (менше 0,002 мм в діаметрі). Співвідношення цих трьох фракцій визначає тип грунту.
Суглинок часто помилково прирівнюють до глини, хоча цей тип грунту містить приблизно в рівних частинах пісок, найтонший пісок і глину. Суглинок є оптимальним для росту рослин. Ґрунти, що складаються з найтоншого піску, також добре підходять для садівництва.
Піщані ґрунти пухкі, водопроникні, добре провітрювані, легко обробляються, проте сухі і бідні поживними речовинами. Їх можна поліпшити шляхом додавання бурової борошна, що містить глинистий матеріал.
Глинисті ґрунти, навпаки, можуть накопичувати багато води і поживних речовин, однак коріння рослин досить важко все це поглинути. Волога або навіть мокра, часто дуже щільна, така грунт відноситься до найбільш несприятливих для садівництва.
Її, звичайно, важко обробляти, але все-таки восени необхідно регулярно перекопувати, щоб добре розпушити. Глинисті ґрунти можна пом’якшити шляхом додавання в них піску та вапняку. Підвищення вмісту гумусу в піщаних і глинистих грунтах допомагає поліпшити склад і властивості грунту на тривалий час.
Кислотність і значення рН
Показник кислотності грунту (рН) може бути від О (дуже кисла) до 14 (вкрай лужна). Грунт при рН 7 є нейтральною. Від рівня рН залежить, наскільки добре рослини зможуть засвоювати поживні речовини. Основна частина рослин процвітає при рН 6-7. Більш високий рівень рН означає підвищений вміст вапна, із-за чого, наприклад, чутливі до вапна рододендрони та еріки потребують кислих ґрунтах (рН нижче 5,5). Знизити рН грунту можна за рахунок додавання в неї торфу або кислих добрив (наприклад, сульфат амонію), а підняти — за рахунок додавання карбонату кальцію.
Час від часу проводите аналіз грунту
З допомогою такого аналізу ви отримаєте точну інформацію про найважливіших властивості вашої грунту: тип ґрунту, рівень рН і вміст поживних речовин. Часто аналізується та вміст гумусу. Зазвичай такі дослідження проводяться різними садівницькими товариствами і центрами. Якщо ви не маєте інформації про них, вам потрібно звернутися в сільськогосподарську палату у вашій місцевості, де вам підкажуть адреси подібних організацій, або переглянути спеціалізований галузевий каталог. Хоча існують дуже корисні набори для проведення тестів в домашніх умовах, професійний аналіз в лабораторії набагато точніше і надійніше. Крім результатів досліджень ви відразу ж отримаєте та рекомендації по удобренню та покращенню властивостей ґрунту. У будь-якому випадку дослідження ґрунту настійно рекомендується провести при розбивці нового саду або його частини, а потім повторювати кожні 3-4 роки, особливо на городі та газоні. Оптимальний час — пізня осінь або рання весна. Попередньо уточніть у вашій лабораторії, як треба взяти проби, запакувати і надписати їх.