У застосуванні сечовини є свої переваги і недоліки. Завдяки її властивостям грунт збагачується азотом, бореться з деякими видами хвороб і шкідників, позакореневе підживлення не викликає опіки на листках. Все це дозволяє збільшити не тільки кількість урожаю, але і якість. До недоліків відносять неможливість змішування з іншими видами добрив (вапно, крейда, суперфосфат, доломітове борошно), зниження схожості насіння при дуже сильної концентрації добрива та умови зберігання, хоч і довгий, але тільки в сухому місці, інакше гранули зберуться в грудку.
Сечовину застосовують у вигляді позакореневого підживлення при нестачі азоту і обпаданні зав’язей. Обприскування розчином проводять рано вранці або ввечері, в безвітряну суху погоду. Азотне голодування розпізнають за зовнішнім виглядом листя і стебел. В нормальному вигляді насичений колір рослин з глянцевим полиском. При азотному голодуванні листя завчасно жовтіє або блідне, а пагони повільно ростуть і погано гілкуються. Листя дрібнішають, мають трохи подовжену (витягнуту форму. Нирок мало.
Якщо азоту в ґрунті понад норму, то на рослинах швидко росте зелень, а квіткових бутонів мало. Листя велика темного кольору. Плоди зав’язуються повільно, а дозрівання проходить в більш пізні терміни.
Як діє сечовина
У ґрунті сечовина взаємодіє з бактеріями протягом 2-3-х днів, перетворюючи карбамід у вуглекислий амоній, а той в свою чергу при взаємодії з киснем перетворюється в газоподібний аміак, який і потрібен рослинам і грунті. Якщо сечовину просто розкидати по грунту, не закладаючи, то відсоток користі буде набагато нижче. Ось чому скрізь радять сечовину вносити під перекопування і закладати в грунт на глибину 7-8 см, але не менше 4 див.
Як застосовувати сечовину
Від підживлення сечовиною результат може бути різним, що залежить від часу та етапу розвитку рослин. Всім відомо, що азот стимулює ріст зеленої маси, тому якщо сечовину застосувати в період бутонізації, то врожайність знизиться. Підживлювати рослини в період росту зеленої маси і до початку плодоношення.
Застосовувати сечовину восени в якості добрива недоцільно, так як бактерії і мікроорганізми восени від вологи й вогкості розкладаються, і амоній руйнується. За зиму азот опуститься в більш глибокі шари ґрунту, з яких дорослим рослинам буде складно його дістати, а кореневої системи молодих рослин і зовсім неможливо.
Осіннє використання сечовини виправдано лише в тому випадку, якщо присадибна ділянка складається з піщаного ґрунту або перед посадкою під зиму безпосередньо в лунки. Але тоді гранули добрива потрібно присипати тонким шаром ґрунту, щоб не було прямого контакту садивного матеріалу з сечовиною. Дерева і кущі обробляють теж восени, після збору врожаю, для профілактики або знищення попелиці, капустянки, довгоносиків і листовійки.
Зазвичай для квітів (троянди, іриси, кали, гіацинти та інші) застосовують сечовину в межах 5-10 г на 1 кв. м. Для овочів (баклажани, морква, перець, огірки) норми різні від 6 г до 25 г на 1 кв. м. Для плодово-ягідного саду (кущі та дерева) – 70-250 г на кожну рослину (яблуня – 200 г гранульованого або розчинивши в 10 л води; слива, вишня, ірга – 120 г).
Застосування сечовини на присадибній ділянці не закінчується функцією добрива, вона ще здатна захистити сад від довгоносиків, попелиць, мідянки та інших поширених садових шкідників. А також буде хорошою профілактикою хвороб, таких як парша, і пурпурова плямистість. Обприскування саду в даному випадку доцільно саме восени, після збору врожаю, або ранньою весною при середньодобовій температурі +5°С, до пробудження нирок. Розчин готують з розрахунку 50-70 г сечовини на 1 л води.