Малину розмножують в основному кореневими нащадками. Викопують молоді пагони восени або навесні, стебла відразу обрізають на висоті 20-25 см, коріння змочують водою, загортають їх вологою мішковиною. Транспортують саджанці до місця посадки в поліетиленових мішках. Молоді зелені нащадки малини (довжиною 10-15 см), викопані в травні — червні, також можуть бути використані для посадки. Для приживлюваності важливо, щоб у них залишилися коріння (материнські) з невеликим грудкою землі. Кореневі живці (довжиною 15-20 см, товщиною 2-3 мм) також вкорінюються, якщо на них є мичкуваті корінці і нирки. Ожину розмножують вкоріненими верхівками.
Розмноження малини: 1— зеленими кореневими нащадками, 2—кореневими живцями, 3— здерев’янілими кореневими нащадками.
Догляд за малиною восени
Стебла малини недостатньо зимостійкі, при морозах 30-35 градусів і нижче вони підмерзають. Враховуючи це, восени, до настання стійких морозів (у найбільш теплі години дня), пагони збирають у невеликі пучки, пригинають до землі і зав’язують (шпагатом, тасьмою, але не дротом), за основу сусідніх кущів. При цьому користуються і дерев’яними гачками. Цю роботу зазвичай виконують удвох. Взимку стежать, щоб пригнуті до землі пучки малини були вкриті снігом.
Догляд за малиною навесні
Навесні під час сніготанення відводять ділянки з талі води. Як тільки розтане сніг і трохи підсохне грунт, стебла малини звільняють від обв’язки. При підв’язки рослин до проволокам, натягнутих уздовж рядка, проводять санітарну обрізку: видаляють до підстави поламані, хворі, зайві, загущають стебла. З розрахунку на один квадратний метр залишають їх близько 20 штук. Тонкі, слаборозвинені верхівки рослин злегка (на 15-20 см) вкорочують. Деякі садівники з метою подовження строку дозрівання ягід стебла 3-4 кущів рано навесні сильно вкорочують (на висоті 0,8—1 м). При цьому з решти нирок з’являються сильні бічні пагони, на яких ягоди дозрівають значно пізніше.
Перед розпусканням бруньок кущі малини обробляють нітрафеном, а за 5-7 днів до цвітіння обприскують карбофосом. Зазвичай під плодоносні рослини азотні добрива вносять рано навесні, як тільки ґрунт звільниться від снігу, і перед цвітінням. Грунт в смузі виростання рослин розпушують, потім мульчують гноєм, компостом, солом’яною різкою (товщиною шару 10-12 см). При відсутності дощів рослини поливають так, щоб земля перебувала у вологому стані, але не заболачивалась.
Якщо на початку червня молоді пагони ростуть слабо, то в смугу виростання рослин вносять водний розчин гною, коров’яку, а при їх відсутності застосовують азотні добрива (15-20 сечовини на 10 л води або на 1 кв. м площі). Після підгодівлі поливають.
На плодоносних дільницях під час прополки регулярно видаляють слабкі, зайві, загущають пагони і дбайливо зберігають найбільш сильні прирости. Протягом усього літа стежать за станом рослин. Кущі, у яких молоді кореневі паростки ростуть ненормально (дрібні, тонкі, низькі, незвично загущені, викривлені, з зморшкуватими, буруватими, плямистими листям), викорчовують, так як вони заражені невиліковною хворобою — израстанием або кучерявістю.
Прибирання ягід
Ягоди малини встигають поступово. Збирають їх вранці після висихання роси або ввечері через кожні 1 — 2 дні. Для цих цілей використовують малооб’ємне тару. Відразу після закінчення збирання врожаю до підстави зрізують всі отплодоносившиеся старі стебла, видаляють також тонкі, загущають, хворі однорічні пагони. З розрахунку на 1 кв. м площі вносять 45-50 г гранульованого суперфосфату, 35-40 г сірчанокислого калію, 6-8 кг перепрілого гною. Грунт перекопують (на глибину 8-10 см) садовими вилами, потім поливають. Малину на одній ділянці обробляють не більше 10-12 років.