Переваги осінньої посадки винограду і його укриття на зиму

Між теоретиками і практиками сучасного виноградарства вже довгий час йде дискусія з приводу того, коли краще висаджувати саджанці: навесні або восени. Так, чимало своїх знайдеться аргументів у обох сторін, але так як зараз зовсім не переддень літа, спробуємо все ж таки виділити переваги осінньої посадки.

Осіння посадка винограду починається приблизно в першій декаді жовтня, після викопування шкілки, і триває до заморозків. У південних районах практикується висаджування навіть у грудні — січні, поки дозволяє погода і грунт. При такій посадці в підвалі або в іншому місці зберігання матеріал не пересохне і не втратить своїх продуктивних сил. До цього можна додати і економію місця і так заваленому масою «потрібних» речей гаражі, а також власних сил, витрачених на постійний полив.

А навесні з’являється можливість направити весь ентузіазм на іншу масу не менше необхідних справ на землі. Але найбільш важливим для виноградаря є те, що навесні при сформованому мінімумі сприятливих умов посаджений восени саджанець починає вегетувати. Це досягається за рахунок того, що при осінній посадці коренева система починає розвиватися, в той час коли нирка ще спить. Йде акліматизація, від чого і розвиток молодих пагонів буде йти активніше і впевненіше.

Посадку винограду виробляємо як зазвичай. Готуємо ямки (діаметром в середньому 80 80 см), на дно насипати дренаж із щебеню (5-7 см), зверху — шар щільного паперу. У краю ямки необхідно встановити дренажну трубу. З початком плодоношення винограду через неї буде відбуватися полив і підгодівля. Засипаємо верхній родючий шар ґрунту разом з перегноєм, піском і добривами (це дасть харчування молодому кущі в перші роки), сформувавши все у вигляді невеликої гірки.

Тепер готуємо саджанець винограду: надземну частину втечі обрізаємо на 3-4 вічка, верхні і бічні корінці прибираємо, коріння обрізаємо секатором або садовими ножицями і вмочаємо в бовтанку (глина і коров’як). Можна перед посадкою саджанці вимочити в розчині гетероауксину. Тепер п’яточку саджанця поміщаємо на вершину гірки, на глибину не більше 45-50 см, по різних сторонах розподіляємо корінці, а кінчики злегка вдавлюємо в землю. Втеча повинен бути спрямований на південь. Засипаємо землею наполовину і ущільнюємо, тоді освіти повітряних коридорів можна буде уникнути. Заливаємо відром води і чекаємо вбирання, після чого засипаємо грунтом остаточно.

Щоб убезпечити молодий кущ від вимерзання , а також підвищити захищеності від заморозків, необхідно спорудити зимове укриття. Існує три способи укриття винограду: підгортання, половинчасте укриття і повне укриття. При підгортанні досить зробити земляний намет поверх втечі саджанця, зверху можна обгорнути цупким папером чи руберойдом. При половинчастому укриття винограду шаром землі, щільною тканиною, соломою захищається лише частина рослини, наближена до грунту: головка куща, рукава, підстава пагонів. При повному укриття винограду вкривається весь кущ. Причому тут також є кілька способів: земляне, плівкове (кущ утеплюється шматком тканини або соломою і, зверху обертається плівкою), дугове укриття винограду (пригинання до поверхні землі утепленого заздалегідь куща).

Для захисту посадженого восени саджанці необхідно утеплити його тканиною або соломою, зверху сформувати з руберойду або щільною не размокающей папери намет і зверху присипати достатнім шаром землі. Можна використовувати пластикову пляшку, старе відро і також присипати землею — тут фантазія і майстерність не обмежуються. Ось і вийшло міні-сховище для майбутнього «бійця».

Оставить комментарий